МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА" Курсова робота Розрахунок магнетрону  Зміст Частина 1. Теоретичні відомості. Теоретичні відомості. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3 Історія винаходу магнетрона..................... . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..10 Частина 2. Розрахунок магнетрону. 2.1 Розрахунок основних функціональних вузлів . . . . . . . . . . . . . . . . 14 Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .21 Список використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..22 Додаток. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ....23 Частина 1. 1.1. Теоретичні відомості Магнетрони - одні з перших приладів надвисоких частот і найширше поширені з приладів типу М, тобто приладів, що використовують взаємодію електронів з високочастотним полем в схрещених статичних електричному і магнітному полях. Магнетронні генератори (магнетрони) є автогенераторами резонансного типу.
Рис. 1.1. Схема циліндрового магнетрона: а -магнетрон з резонаторами типу «щілина-отвір» і з виводом HВЧ-енергії за допомогою петлі; б- анодний блок з резонаторами типу сектор, в якому чергуються резонатори різного розміру, і з виведенням HВЧ-енергії за допомогою щілини; в - схема з'єднання сегментів зв'язками для отримання коливань. З конструктивної точки зору сучасний багаторезонаторний магнетрон складається з трьох основних частин ( рис. 1.1): 1) катода; 2) анодного блоку, що містить що коливають контури, 3) виводи НВЧ-ЕНЕРГІЇ. Робоча поверхня катода розташовується строго коаксіально з робочою поверхнею анодного блоку. Діаметр катода складає значну частину (близько 50 %) діаметру робочої по- поверхні анодного блоку. Характерна особливість анодного блоку полягає в тому, що в нім розташовується велика кількість порожнин, коливальних контурів, що виконують роль (резонаторів). Форма цих порожнин (резонаторів) може бути вельми різноманітною, наприклад, щілина-отвір сектор, щілина і ін. (рис. 1.1)Кожна з порожнин резонаторів сполучена щілиною з простором катод-анод, і тому робоча поверхня анодного блоку (тобто поверхня, на яку потрапляють ті, що вилетіли з катода електрони) завжди розрізає на ряд сегментів, відокремлених одне від одного щілинами. Між цими сегментами при роботі магнетрона виникає змінна напруга високої частоти. При розробці багаторезонаторних магнетронів були експериментально виявлені «перескоки» коливань магнетрона з однієї хвилі на іншу. Ці перескоки викликалися як зміною режиму харчування, так і змінами високочастотної навантаження магнетрона. Річ у тому, що коливальна система магнетрона є замкнутим ланцюжком резонаторів. Вона є неоднорідною хвилепровідною структурою, в якій можуть існувати стоячі або біжучі хвилі. Через замкнутість системи в ній можуть розповсюджуватися тільки ті хвилі, для яких виконана умова синфазності коливань на початку і кінці коливальної системи:
N - число резонаторів в уповільнюючій системі магнетрона.
- зрушення фази на одному періоді системи. n - номер виду коливань. Видам коливань з однаковим по модулю значенням п відповідають однакові частоти коливань, тобто в системі існує звироднілість по частоті. Введення елементів зв'язку між окремими резонаторами порушує симетрію коливальної системи і приводить до зняття звироднілість, при цьому частоти коливань, відповідні п і - п близькі. Тому в результаті флуктуації, наприклад, анодного напруга, магнетрон може змінити частоту генерації. Для усунення цього явища застосовуються або анодні блоки у яких послідовно чергуютьсярезонатори двох типів, або анодні блоки з однаковими резонаторами, які електрично зв'язані між собою так званими «зв'язками». Дійсно посилення зв'язку між складовими коливальної системи анодного блоку приводить до віддалення власних част...